У липні 1910 року в селі Городнє на Богодухівщині копали фундамент для нового будинку. Звичайна робота, яких у селах завжди вистачало. Але того дня один селянський хлопчик знайшов під землею дещо незвичайне. Під залишками старого дубового пня лежали десять срібних злитків.
Знахідку пов’язували з часами Полтавської битви. І це особливо цікаво, адже лише за двісті років до того поблизу самого Городнього відбувалися бойові дії за участю військ шведського короля Карла XII.
Але почнемо з того літнього дня, коли звичайне будівництво несподівано перетворилося на маленьку історичну сенсацію.
Скарб під дубовим пнем
Городнє — старовинне слобожанське село на річці Мерла. Сьогодні воно належить до Краснокутської громади Богодухівського району Харківщини. Розташоване неподалік Краснокутська й відоме багатьом своїми Співочими терасами.
А понад століття тому тут сталася подія, про яку згодом згадали дослідники слобожанської старовини.
У липні 1910 року під час копання фундаменту для будинку один із селянських хлопчиків натрапив на незвичайні предмети.
Знахідка лежала досить глибоко в землі, під пнем давно згнилого дуба.
Звідти дістали десять шматків срібла.
Кожен мав довжину близько трьох вершків — приблизно 13 сантиметрів. Завтовшки вони були з палець, а за формою нагадували тригранні бруски.
Це були не звичні нам монети, не прикраси й не посуд. Саме срібні злитки.
Нині ми не знаємо імені того хлопчика. Невідомо також, хто будував будинок і що сталося зі знахідкою пізніше.
Проте сам випадок зберігся в історичних повідомленнях. У 2017 році його навів харківський дослідник Антон Бондарєв у добірці «Деякі історії про скарби».
Чому саме під старим дубом?
У цій історії є деталь, на якій хочеться затриматися.
Срібло знайшли не просто в землі, а під залишками дубового пня.
Дуби можуть жити сотні років. Дерево, від якого в 1910 році залишився лише згнилий пень, могло рости ще тоді, коли Городнє було молодим слобожанським поселенням.
І тут виникає цікаве припущення.
Чи не могло старе дерево слугувати своєрідним орієнтиром для людини, яка колись сховала срібло?
Адже дерево, особливо велике й помітне, — природний знак на місцевості. Біля нього можна було залишити щось цінне, сподіваючись згодом повернутися.
Звісно, це тільки одна з можливих версій. Ми не знаємо, чи існував дуб на момент приховування срібла, чи виріс уже пізніше.
Але саме такі подробиці роблять давні знахідки цікавими. Перед нами не просто десять шматків дорогоцінного металу, а слід чиєїсь невідомої історії.
Земля, якою проходило військо Карла XII
У повідомленні про знахідку 1910 року зазначалося, що срібло належало до часів Полтавської битви.
Це датування особливо привертає увагу через події, які розгорталися тут на початку XVIII століття.
На початку 1709 року шведський король Карл XII повів свої війська на Слобожанщину. Військова кампанія докотилася до Краснокутська та навколишніх поселень.
У лютому того року поблизу Городнього відбувся бій шведських військ із російськими драгунами.
Історію цього зіткнення досліджувала, зокрема, Тамара Борисова. Її праця «Історичні пам’ятки Краснокутчини» опублікована на сайті Харківського історичного музею.
За наведеним у ній описом, бій був настільки запеклим, що під шведським королем убили коня. Загинули кілька його охоронців, а сам Карл XII ледве уникнув полону, сховавшись у млині.
Це один із тих епізодів історії, що цілком могли б стати основою пригодницької повісті.
Уявіть лише: невелике слобожанське село, зимові дороги, гуркіт кінських копит, військо чужоземного короля. Бій, після якого ще довго могли залишатися сліди на землі та в людській пам’яті.
А через двісті років у цьому ж селі хлопчик знаходить десять срібних злитків.
Чи існував між цими подіями зв’язок?
Таке припущення виникає природно. Срібло могли заховати під час воєнної небезпеки. Воно могло належати комусь із місцевих мешканців або людині, яка опинилася тут під час військових подій.
Однак жодна з цих версій не доведена. Немає підтвердження, що знайдене срібло належало шведським військовим чи було заховане саме 1709 року.
І все-таки історичне тло знахідки надзвичайно цікаве.
Срібло знаходили й біля Рублівки
Є ще одна подробиця, яку не варто оминати.
Антон Бондарєв зазначає, що подібні шматки срібла неодноразово знаходили під час розкопок курганів поблизу слободи Рублівки тодішнього Богодухівського повіту.
Це дозволяє поглянути на знахідку в Городньому ширше.
Виявляється, вона не була єдиним повідомленням про срібні предмети незвичайної форми в цій частині Слобожанщини.
Проте чи походили вони з одного історичного періоду, чи мали однакове призначення, наразі невідомо.
Срібло століттями використовували не лише для виготовлення монет та прикрас, а й як цінний метал для накопичення багатства і розрахунків. У різні історичні епохи існували різні форми срібних злитків.
Тому самі форма й розміри знайдених предметів ще не дозволяють точно визначити, коли вони були виготовлені.
Для цього потрібно було б знати їхню вагу, пробу металу й мати результати фахового дослідження.
Але навіть без цих відомостей знахідка залишається цікавою.
Десять приблизно однакових шматків срібла, схованих разом під землею, — це вже не випадково загублена монета.
Легенди про скарби та справжня історія
Слобожанщина багата на перекази про заховані гроші, козацькі скарби, давні підземелля та багатства, до яких так ніхто й не повернувся.
Іноді в таких оповідях переплітаються справжні події та народна фантазія.
Неподалік Городнього розташовані Співочі тераси. Навколо них також виникло чимало розповідей. Одна з відомих легенд стверджує, що тут нібито виступав знаменитий співак Федір Шаляпін. Документального підтвердження його виступу дослідники не знайшли. Але сама легенда живе й додає місцевості особливого колориту.
Із давніми скарбами часто трапляється щось подібне.
Достатньо знайти старовинну монету або шматок срібла, щоб з’явилися оповіді про козаків, багатих купців чи військо, яке проходило тут сотні років тому.
У цих оповідях є своя привабливість. Адже кожна така знахідка нагадує, що до нас на цій землі жили люди зі своїми турботами, страхами, надіями та заощадженнями.
Тільки слід розрізняти народні перекази і встановлені історичні факти.
Наприклад, біля Городнього справді воювали війська Карла XII. У 1910 році тут, за опублікованим історичним повідомленням, справді знайшли десять срібних злитків. А ось зв’язок між цими подіями залишається припущенням.
І від цього сама історія не стає менш захопливою.
Минуло понад сто років
Від липня 1910 року минуло вже 116 років.
Той селянський хлопчик давно виріс би, постарів, а згодом залишив цей світ. Будинок, для якого тоді копали фундамент, міг простояти десятиліття. А можливо, його вже давно немає.
Не знаємо ми й того, куди потрапили десять срібних злитків.
Може, вони опинилися в чиїйсь приватній колекції. Може, їх передали до музею. А може, подальша доля знахідки так і залишилася незаписаною.
Усе це потребує окремого дослідження.
Але завдяки старому повідомленню й праці дослідників історія не загубилася остаточно.
І сьогодні, коли ми згадуємо маленьке село Городнє, можемо розповісти не лише про знамениті Співочі тераси, а й про незвичайний скарб, який знайшли під старим дубом.
Можливо, хтось із наших читачів, чиї родини походять із Городнього, Краснокутська або сусідніх сіл, чув від старших людей перекази про скарби в цих місцях?
Поділіться ними з «Ворсклою». Нам цікаві не лише знахідки, а й історії, які передавалися від покоління до покоління.
Бо іноді найдорожчий скарб — це сама пам’ять про рідний край.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930“ в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.