росія вже використовує супутникову мережу «Рассвет» для військового зв’язку над Україною, заявили в Головному управлінні розвідки. Покриття поки переривчасте, але навіть так мережа дає змогу коригувати маршрут ударних дронів у польоті. Про цю загрозу керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко попереджав ще 2 серпня.
Заяву речника ГУР Андрія Юсова, як пише Reuters, розвідка надала агентству письмово 6 листопада.
Що повідомили в ГУР
Цього року росія вивела на орбіту 32 супутники «Рассвет» двома партіями — у березні й липні. До кінця 2026 року москва планує нові запуски, щоб поступово розгорнути повноцінну низькоорбітальну систему зв’язку.
«Нинішнього угруповання недостатньо для безперервного покриття території України: зв’язок доступний із перервами, коли супутники пролітають над відповідними районами».
— заявив Андрій Юсов
Через двосторонній канал розвідувальні дрони можуть передавати дані в реальному часі, а ударні — менше залежати від заздалегідь запрограмованого маршруту: реагувати на переміщення цілі чи обходити засоби ППО. У довгостроковій перспективі, за словами Юсова, це може ускладнити перехоплення ворожих БпЛА засобами радіоелектронної боротьби й радіоелектронної розвідки.
Київський експерт з безпеки Микола Зенцев вважає, що мережа вже впливає на точність ударів російських реактивних дронів. За його оцінкою, росія щодня має щонайменше два якісні вікна супутникового зв’язку, кожне понад годину.
Попередження, яке справдилося
Ці самі два вікна зв’язку Юрій Гончаренко описав у дописі у Facebook 2 серпня, спираючись на відкриті джерела. Тоді він наголошував: другу партію супутників, яку чекали на жовтень–листопад, росіяни вивели ще наприкінці липня.
«Поки ми рахуємо збиті „шахеди“, росія будує над нами інфраструктуру наступної війни. І робить це швидше, ніж ми звикли думати».
— Юрій Гончаренко, 2 серпня 2026 року
За його розрахунком, за таких темпів цілодобове покриття над Україною можливе до середини літа 2027 року. Ударний дрон із супутниковим терміналом, пояснював Гончаренко, перестає бути «шахедом», що летить за програмою: оператор бачить ціль у реальному часі на глибині 500–1500 кілометрів і може перенацілити апарат у польоті.
Слабкі місця проєкту він теж назвав: проблеми з якістю супутників, відставання від графіка запусків, залежність від імпортної мікроелектроніки й відсутність серійного виробництва терміналів. Частина з цього підтверджується: за даними сторонніх спостерігачів, два апарати липневої партії опустилися нижче 300 км.
Що пропонував робити
- Санкції саме проти ланцюгів постачання мікроелектроніки для «Бюро 1440» і суміжників — «дешевший спосіб збивати супутники, ніж будь-яка зброя».
- Глибокі удари по виробництву терміналів і супутників як по легітимних цілях.
- РЕБ проти абонентських терміналів — фінансувати вже зараз.
- Планування ППО з розрахунку на дрони, керовані в реальному часі на всій глибині території.
Санкційний тиск поки має прогалини: наприкінці жовтня ГУР оприлюднило дані про 49 підприємств росії та білорусі, які створюють «Рассвет», і 23 з них досі не під санкціями жодної країни санкційної коаліції.
Фото: сапер ДСНС оглядає уламки російського ударного дрона «Шахед» на Чернігівщині, 19 лютого 2026 року. ДСНС України / Wikimedia Commons, CC BY 4.0
.jpg){kind=link}