Різниця в оплаті праці між Україною та країнами Європейського Союзу залишається значною. За даними Eurostat, середня річна зарплата працівника в ЄС, скоригована з урахуванням повної зайнятості, у 2025 році становила 41 500 євро.

Про це у своєму блозі на OBOZ.UA написав Олександр Кірш, член-кореспондент Академії економічних наук, Ph.D, заслужений економіст України.

У Люксембурзі цей показник сягнув 85 600 євро, у Данії — приблизно 73 500 євро. Натомість в Україні, за орієнтовними розрахунками на основі даних Держстату та курсу НБУ, середня річна зарплата становить близько 6 600 євро. Тобто це приблизно 16% від середнього рівня ЄС.

Українські показники поступаються навіть країнам із найнижчими середніми зарплатами в Євросоюзі. Зокрема, у Болгарії річна оплата праці становить близько 16 200 євро, у Греції — 18 800 євро, а в Угорщині — 20 100 євро.

Трудова міграція та втрата податкових надходжень

За таких умов Україна змушена конкурувати за працівників не лише з економічно розвиненими державами Європи, а й із країнами, які самі тривалий час стикалися з відтоком населення через трудову міграцію.

Експерти звертають увагу на ще один аспект цієї проблеми: Україна вкладає кошти в освіту та професійну підготовку громадян, але частина підготовлених фахівців згодом працює за кордоном — у Польщі, Чехії, Німеччині та інших країнах.

У результаті додана вартість, створена їхньою працею, формує економічну базу вже інших держав. Там само сплачуються податки із заробітної плати та інші обов’язкові внески. Таким чином, країни, які приймають українських працівників, отримують не лише їхню працю, а й податкові надходження від їхньої економічної діяльності.

Це створює для України додаткові економічні втрати: держава фінансує підготовку фахівців, але не завжди отримує віддачу від їхньої подальшої роботи.

Податкова політика та ризик посилення відтоку працівників

У цьому контексті показовою є дискусія про оподаткування найбагатших. Зокрема, американський мільярдер Білл Гейтс виступає за підвищення податків для мільярдерів. Він пов’язує таку необхідність із можливими наслідками поширення штучного інтелекту, який, на його думку, може посилити економічну нерівність і збільшити розрив між багатими та бідними.

Водночас в Україні обговорюють підвищення податкового навантаження на приватних підприємців. Це викликає питання щодо того, наскільки така політика враховує необхідність зберігати робочі місця, підтримувати малий бізнес і створювати умови для повернення громадян з-за кордону.

Демографічні наслідки для України

Поєднання нижчої оплати праці, податкового навантаження та кращих економічних можливостей за кордоном впливає на рішення українців залишатися за межами країни або виїжджати в пошуках роботи.

У довгостроковій перспективі це може посилювати дефіцит кадрів, скорочувати податкову базу та ускладнювати фінансування соціальних зобов’язань держави.

Україна потребує такої економічної та податкової політики, яка не лише забезпечуватиме бюджетні надходження, а й створюватиме стимули для роботи, підприємництва та повернення фахівців. Адже без достатньої кількості працездатних громадян і конкурентних умов праці підтримувати економіку та соціальну систему буде дедалі складніше.

Автор: Пушкарьова Світлана

Поділіться своєю думкою

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *