У Координаційному центрі допомоги херсонцям «Вільні разом» у місті Житомирі є особливе місце, яке викликає щирі усмішки та зігріває серця, — це «Кавунова колекція».

Збирає цю незвичайну колекцію координаторка центру Оксана Сагайдак.

Тут сувеніри, прикраси, листівки та різні дрібнички із зображенням кавунів. Для когось це просто кумедні речі, а для переселенців із Херсонщини — нагадування про рідний край, його літо, баштани й дім, до якого так хочеться повернутися

Пів року тому Оксана почала звертати увагу на все, де бачила кавунчик. «Де бачу кавунчик — беру в колекцію» – говорить вона.

Тепер до її захоплення долучаються колеги, відвідувачі центру та партнери. А кожен новий подарунок стає ще однією маленькою частинкою рідної Херсонщини далеко від дому.

Кавун — це смак дитинства і пам’ять про рідну землю

Оксана народилася й жила з родиною в Каховському районі. Її батько — агроном і фермер, тож баштанництво було невіддільною частиною родинного життя.

«Кавун у мене асоціюється винятково із сонячною Херсонщиною, із нашими баштанами. Мій батько агроном-фермер. І ми завжди, скільки себе пам’ятаю, садили баштанні — дині й кавуни. У мене в колекції навіть жуйки із зображенням дині з кавуном є», — розповідає Оксана.

Для неї кавун — не просто солодка ягода. Це запах літа, спогади про родинну працю на баштанах, безкраї херсонські поля та мирне життя на лівобережжі Дніпра.

На Херсонщині кавуни завжди були чимось більшим, ніж сільськогосподарська культура. Чимало родин вирощували їх на власних городах, а для багатьох у непрості 1990-ті баштанництво було ще й можливістю заробити та підтримати сім’ю. Хтось працював на плантаціях усією родиною, хтось вирушав на ринок вибирати найкращий кавун, прислухаючись до його дзвінкого звуку й розглядаючи сухий хвостик. А літні вечори за великою мискою стиглої ягоди й досі залишаються теплим спогадом для багатьох земляків.

Колекція допомагає бути ближче до дому

Повномасштабна війна змінила життя Оксани та її родини. Її рідний Каховський район опинився під російською окупацією з перших днів вторгнення. Нині там небезпечно, тривають бойові дії. У зоні окупації залишаються близькі Оксани, зокрема батьки, за яких родина дуже переживає.

Жінка виховує вісьмох дітей, шестеро з них — прийомні. Тому рішення про повернення на лівобережжя зараз навіть не обговорюють: безпека дітей для неї понад усе.

«Наш лівий берег Дніпра — мій Каховський район — окупований. Зараз там тривають активні бойові дії. Там дуже страшно і небезпечно. Куди ж я повезу дітей? Мені за них страшно. Я прийомна мама. У мене восьмеро дітей, із них шестеро прийомних. Ми дуже переживаємо за наших рідних, які там залишилися», — говорить Оксана Сагайдак.

Можливо, саме тому колекція стала для неї особливою розрадою. За словами Оксани, кожний малюнок кавуна на зібраних предметах та речах, навіює їй спогад про баштанні плантації влітку, особливе повітря херсонського степу та спогади про мирне життя, яке залишилося на іншому березі Дніпра.

Експонати вона знаходить усюди: у магазинах, поштових відділеннях, серед звичайних товарів. Це можуть бути гелі для душу, цукерки, парфуми, листівки чи сувеніри. Навіть жуйки з кавуново-динним малюнком знайшли своє місце на поличці. Головна умова одна — щоб був зображений улюблений символ Херсонщини.

«Я постійно всім кажу: якщо десь бачите такі кавунчики, купуйте і приносьте. Дуже хочу, аби наша колекція ставала більшою», — додає Оксана.

Кавунчики, що єднають земляків

Поступово особиста колекція перетворилася на спільну ініціативу. До неї долучаються люди, які приходять до центру, колеги та партнери. Кожен подарунок має свою історію, а поличка з кавуновими сувенірами стає маленьким осередком пам’яті про херсонський рідний край.

Нещодавно колекція поповнилася подарунком від представників Білокуракинської громади Сватівського району Луганської області. Вони завітали до центру, щоб разом із херсонцями відзначити річницю визволення Херсонщини від російської окупації, і подарували Оксані брошку у формі кавунової скибочки.

Це не перший приємний сюрприз від луганських партнерів. Під час святкування Дня Незалежності України вони також відвідали центр і принесли великий стиглий кавун.

Такі подарунки — не лише поповнення колекції. Це знаки уваги й підтримки від людей, які, хоч і з різних куточків України, добре розуміють, що означає залишити рідний дім і зберігати зв’язок із ним на відстані.

У центрі «Вільні разом», роботу якої координують громади з тимчасово окупованої території – Рубанівська та Горностаївська – вважають, що кавунова колекція стала символом єдності людей, яких об’єднують любов до України, взаємоповага та підтримка.

А для Оксани Сагайдак кожен новий кавунчик — це ще одна нагода згадати рідну Херсонщину. І, можливо, ще один маленький крок до того дня, коли можна буде повернутися додому не лише у спогадах.

Джерело: “ГорностаївкаСН.info“


Новину створено за матеріалами сайту “ГорностаївкаСН.info” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ГорностаївкаСН.info”.

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.

Автор: Пушкарьова Світлана

Поділіться своєю думкою

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *