На Охтирщині підприємства зібрали трохи більше зерна, ніж рік тому на ту саму дату, хоча обмолотили меншу площу. До Дня працівників сільського господарства, який відзначають 15 листопада, «Ворскла» зіставила дані обласного управління статистики за два роки.

Скільки зерна зібрали на Охтирщині

Станом на 1 жовтня 2026 року в Охтирському районі облікували 161 067 тонн зернових і зернобобових у початковій вазі. Торік на ту саму дату було 160 393 тонни. Різниця — 674 тонни, або близько 0,4%. Зібрана площа за рік зменшилася на 2 229 гектарів.

ПоказникНа 1 жовтня 2025 рокуНа 1 жовтня 2026 року
Зібрана площа28 504 га26 275 га
Валовий збір160 393 т161 067 т
Урожайність56,3 ц/га61,3 ц/га

П’ять центнерів різниці — це в середньому пів тонни з гектара. На 1 жовтня середня урожайність зернових і зернобобових по області була 57,6 ц/га. Серед районів вище за Охтирський на цю дату був Роменський — 61,8 ц/га.

Яку частку дала пшениця

На пшеницю припало 136 566 тонн, приблизно 85% районного збору зернових і зернобобових на цю дату. Її зібрали з 20 887 гектарів за середньої урожайності 65,4 ц/га. Це показує, наскільки підсумок залежав від пшениці. Частки культур можуть змінитися після завершення збирання пізніх зернових.

Що можна сказати про сезон за цими цифрами

Більша урожайність дала підприємствам змогу зібрати приблизно стільки ж зерна з меншої площі. Для оцінки прибутку потрібні ще ціни реалізації, витрати на пальне, сушіння, зберігання та перевезення. Так само середній показник району не описує ситуацію в кожній громаді. Статистика охоплює підприємства, що відповідають її методології, й не враховує частину територій бойових дій та окуповані території.

Охтирщина проти торішнього сезону й сусідніх районів

Район зібрав зернові й зернобобові з площі на 7,8% меншої, ніж торік на ту саму дату. Урожайність водночас зросла на 8,9%. За врожайністю Охтирський район випередив Конотопський (60,8 ц/га), Сумський (54,2 ц/га) і Шосткинський (46,1 ц/га), а Роменському поступився на 0,5 ц/га. За валовим збором Охтирщина мала близько 17% обласного обсягу. Це зріз на 1 жовтня, коли у місцевій статистиці переважала пшениця. За ним не можна оцінити остаточний збір кукурудзи.

Куди піде зерно, поки порти Великої Одеси простоюють

За оцінкою «УкрАгроКонсалт» від 12 листопада, глибоководні порти Великої Одеси фактично заблоковані. Експорт триває через Дунай, залізницею й автомобілями через західний кордон. У жовтні Україна відвантажила близько 2,44 млн тонн агропродукції, включно з оліями та шротами. Пшениця переважала серед зернових поставок, а кукурудзи за два місяці, вересень і жовтень, експортували близько 530 тис. тонн. Аналітики допускають перегляд сезонного прогнозу експорту кукурудзи в бік зниження.

Дунайські порти та західні переходи мають обмежену пропускну здатність. Довший маршрут, простій вагонів і перевалка збільшують витрати. Для господарства на Охтирщині це може означати, що покупець запропонує менше за тонну на місцевому елеваторі, навіть якщо ціна в закордонному порту тримається. Частина зерна може піти українським млинам або виробникам кормів. Решта, для якої немає вигідного маршруту чи покупця, може довше залишатися на складах.

Що може статися з ціною взимку

  • Якщо порти й далі простоюватимуть. Тиск на закупівельні ціни може зберегтися. Для кукурудзи додатковий ризик — витрати на сушіння й зберігання. Господарства, яким потрібні кошти на пальне, виплати чи весняну посівну, можуть продавати частину врожаю навіть за слабкого попиту.
  • Якщо Дунай і західні переходи пропускатимуть більше вантажів. Частину запасів можна буде вивезти швидше. Для ціни на Охтирщині матиме значення, чи подешевшає доставка до покупця і чи почнуть трейдери активніше купувати зерно на місці.
  • Якщо відновляться регулярні суднозаходи у Велику Одесу. Попит на зерно всередині країни може зрости. Темп залежатиме від доступності суден, страхування та роботи терміналів. Навіть за відновлення руху накопичені запаси підуть на експорт поступово.

Для прикладу, на партії в 1 000 тонн кожні додаткові 500 гривень витрат на тонну — це пів мільйона гривень. Це умовний розрахунок, а не місцевий тариф. Саме тому рішення, продати зерно зараз чи потримати до зими, залежить від того, чи перекриє майбутня ціна витрати на зберігання, сушіння і доставку.

Чи варто запасатися зерном на корм худобі

Через сам простій портів скуповувати зерно на всю зиму підстав поки немає. В огляді за 30 жовтня — 5 листопада Українська універсальна біржа повідомляла про слабку торгівлю кукурудзою й затримки з її вивезенням. Коли зерно важче відправити за кордон, більше його залишається в Україні. Водночас це загальна картина, і вона не показує, скільки мішків можна купити у конкретному селі Охтирщини й за якою ціною.

Порахуйте, на скільки днів вистачить того, що є. Поділіть залишок зерна на звичну добову витрату господарства. Наприклад, 60 кг за витрати 3 кг на день — це 20 днів запасу. Це приклад розрахунку, а не норма годівлі. Якщо запасу вистачить до наступної звичної закупівлі, поспішати не потрібно.

Якщо підвіз у ваше село нерегулярний, домовтеся про наступну партію завчасно. Скільки докупити, залежить від того, як часто продавець возить зерно і чи є у вас сухе місце для зберігання. Порівнюйте ціну за кілограм із доставкою й уточніть, чи зерно просушене. Мішки, що відсиріли, і зерно з ознаками плісняви для годівлі не беріть.

Джерело: “Ворскла1930“


Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930“ в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.

Автор: Пушкарьова Світлана

Поділіться своєю думкою

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *