Сьогодні Шосткинська громада попрощалася зі своїм земляком, старшим сержантом Микитою Кушніром. 25-річний старший технік інженерно-авіаційної служби загинув 11 жовтня внаслідок падіння уламків ворожого ударного БпЛА. У 2024 році родина вже втратила вітчима-захисника Володимира Шемета, а тепер згорьована мати ховає свого старшого сина.
Народився 10 травня 2001 року в місті Шостка, був старшим сином у родині. У дитинстві, до п’яти років, за ним доглядала його улюблена бабуся Марія, і саме від неї він перейняв любов до рідної землі. Вона виховувала його в селі. Від неї він відчув любов до сільського життя, працьовитість і повагу до людей та сім’ї. Захоплювався іграшковими солдатиками й мріяв стати військовим. Відтоді стало зрозуміло, який шлях він обрав у житті.
Навчався в ШЗШ I–III ступенів № 7 і здобув повну загальну середню освіту. Учителі запам’ятали його як веселого й оптимістичного хлопця, який завжди приходив на допомогу своїм однокласникам і вчителям. Після школи вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, де здобув професію старшого техніка обслуговування радіоелектронного обладнання інженерно-авіаційної служби та отримав військове звання старшого сержанта. Досяг значних успіхів у роботі, мав медалі та почесні грамоти.
Автор: З Фейсбуку Миколи Ноги
27 червня 2026 року він одружився з Іриною, своєю однокласницею. Вони покохали одне одного ще в школі й пронесли своє світле почуття до останнього. Микита був душею компанії, завжди вмів бачити позитивні моменти. Веселий і добрий, мав такий заразливий сміх, який було неможливо забути. В людях цінував доброчесність і сумлінність.
Війна застала нашого земляка, коли він навчався на четвертому курсі університету. О четвертій годині ранку 24 лютого його навчальний заклад потрапив під ворожий вогонь. Незважаючи на всі складнощі, Микита вступив до магістратури, завершив навчання та залишився працювати за своєю професією.
«Мамо, я їм потрібен! Якщо не я, то хто?» – ці слова стали визначальними у його долі…
11 жовтня 2026 року відважний Воїн Світла загинув, унаслідок падіння уламків ворожого ударного БпЛА, отримавши травми, несумісні з життям…
Мама нашого земляка, пані Людмила, два роки тому втратила коханого чоловіка, який віддав життя за свободу України… Володимир Шемет помер від фронтових поранень і похований на Алеї Слави у 2024 році… Сьогодні згорьована жінка прощається зі своїм сином, якого цинічно вбили окупанти… Схиляємо голови у скорботі та пошані перед родиною Захисників та Героїв!
Молимо Господа за підтримку сім’ї, яка віддала найдорожче заради рідної Батьківщини!
Джерело: “ШосткаNews.City“
Новину створено за матеріалами сайту “ШосткаNews.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ШосткаNews.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.