На Чернігівщині провели в останню путь п’ятьох українських військових: Олександра Кваса, Андрія Колодежного, В’ячеслава Старухіна, Євгенія Черниша та Максима Тютюнника.
Про це повідомили Варвинська й Талалаївська селищні ради Прилуцького району та Машівська сільська рада Семенівської громади на своїх сторінках у Facebook. Інформацію також надав Суспільному старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Олександр Квас
Олександр Квас народився 29 березня 1983 року в селі Журавка на Варвинщині. Навчався у Подищі, закінчив Журавську загальноосвітню школу, а згодом здобув професію газозварювальника в Ладанському професійному училищі.
Після строкової військової служби в Севастополі, з 2003 року, працював будівельником у Києві.
21 червня 2022 року чоловік добровільно вступив до лав Збройних сил України. Після підготовки в Полтаві та служби в Одесі у 2024 році його перевели спочатку до Херсонської, а згодом — до Донецької області.
25 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині зв’язок із військовим обірвався. Згодом підтвердилося, що того дня захисник загинув.
Олександра Кваса поховали в рідній Журавці.
Андрій Колодежний
Андрій Колодежний народився 28 серпня 1987 року. Жив і навчався у Варві. Здобув фах техніка газового господарства у Прилуцькому агротехнічному технікумі.
Працював оператором комп’ютерної верстки в редакції газети «Слово Варвинщини», а з 2010 року — приладистом цеху автоматизації виробництва ПАТ «Укрнафта».
У березні 2023 року чоловіка мобілізували до ЗСУ. Протягом року він служив на Запорізькому та Дніпропетровському напрямках.
15 квітня 2024 року Андрій Колодежний зник безвісти під час виконання бойового завдання у складі групи на Донецькому напрямку. Згодом загибель військового підтвердили.
Його поховали у Варві на Центральному кладовищі біля Парку Слави.
В’ячеслав Старухін
В’ячеслав Старухін народився 5 квітня 1997 року в селищі Талалаївка. Закінчив місцеву школу, після чого вступив на дорожньо-будівельний факультет Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Захоплювався спортом, зокрема спортивною боротьбою.
Улітку 2024 року долучився до 225-го штурмового полку Сухопутних військ ЗСУ. Після навчання служив стрільцем-снайпером.
Військовий загинув 31 жовтня 2024 року під час стрілецького бою на Курському напрямку.
В’ячеслава Старухіна поховали в Талалаївці, де він проживав.
Євгеній Черниш
Євгеній Черниш народився 26 листопада 1984 року в селі Машеве на Семенівщині. Закінчив місцеву школу, згодом навчався у Шосткинському хіміко-технологічному коледжі. На другому курсі його призвали на строкову військову службу. Після повернення з армії він продовжив навчання заочно та здобув спеціальність економіста.
З 2003-го до 2021 року Євгеній працював в одній із військових частин у Шостці. Після завершення контракту в січні 2022 року приєднався до 153-го батальйону 117-ї окремої бригади територіальної оборони, де був командиром взводу.
За інформацією громади, штаб-сержант захищав Україну на Сумському, Харківському, Бахмутському, Покровському та Лиманському напрямках, а також в інших гарячих точках.
Євгеній Черниш загинув 23 липня 2026 року внаслідок артилерійського обстрілу позиції поблизу села Діброва Краматорського району Донецької області.
За пів години до загибелі він написав дружині:
«Я дуже втомився. Я не хотів би, щоб ви сиділи самі всі ці роки, я мріяв няньчити наших онуків та жити щасливо до самої старості, а не роками гнити в цій клятій війні, не маючи змоги навіть з’їсти пиріжок чи купити влітку пачку морозива».
Захисника поховали у Шостці. У нього залишилися дружина, син, батьки та сестра.
Максим Тютюнник
Максим Тютюнник народився 15 листопада 2000 року в Чернігові. Навчався у школі №14, а потім — у Чернігівському будівельному ліцеї (професійно-технічному училищі №18).
Працював на будівництві, згодом — у приватній фірмі. У 2025 році вступив до лав Збройних сил України.
Максим Тютюнник загинув 10 квітня 2026 року на Донецькому напрямку.
Військового поховали в Чернігові на кладовищі «Яцево».
Джерело: “Життя Семенівщини“
Новину створено за матеріалами сайту “Життя Семенівщини“ в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Життя Семенівщини“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.