В Україні сформувалася окрема субкультура людей, які уникають участі в обороні держави, і суспільство недостатньо відреагувало на цей процес. Про це заявив медіаексперт Олексій Ковжун під час панельної дискусії «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії».
Дискусію, яка відбулася 9 жовтня 2026 року в Інформаційному агентстві «Укрінформ» у Києві організували Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.Учасники панельної дискусії обговорили когнітивні та інформаційні виклики для українського суспільства, а також можливі способи протидії російському впливу та збереження суспільної стійкості.
За словами експерта, ситуація навколо мобілізації стала одним із прикладів того, як російський інформаційний вплив може використовувати внутрішні проблеми українського суспільства. На його думку, в Україні поступово сформувалася субкультура «ухилянтів», яка має власну лексику, символи та інші впізнавані маркери.
«Історія з мобілізацією тому приклад, бо тут було пропущено багато м’ячів від росіян. Ми маємо перед собою створену, живу, вібруючу і вітальну субкультуру ухилянтів зі своїми футболками, зі своїм вокабуляром», – зазначив Ковжун.
За словами експерта, людину, яка належить до цієї субкультури, можна розпізнати не лише за мовою, а й за символікою на одязі, патчами чи наліпками на автомобілях. Поява таких ознак свідчить про оформлення окремого суспільного явища, яке мало б отримати значно швидшу реакцію державних інституцій та громадянського суспільства.
Від ОСББ до відповідальності за державу
Окремо медіаексперт наголосив на проблемі суспільного патерналізму та необхідності формування особистої відповідальності громадян. На його думку, українцям важливо переходити від очікування, що всі проблеми вирішить держава, до безпосередньої участі у спільних справах.
Метафорою такого підходу Ковжун називає ОСББ. Якщо мешканці будинку не беруть участі в його управлінні, але очікують, що хтось інший вирішить усі проблеми, спільнота фактично втрачає здатність до самоорганізації. Подібний принцип, на його думку, працює і на рівні держави.
Експерт навів приклад ситуації в одному з домових чатів, де мешканці обговорювали місце перебування представників ТЦК. На його думку, показовою була реакція частини учасників дискусії, які одразу переходили до звинувачень та взаємних претензій щодо патріотизму. За його словами, подібні ситуації демонструють не лише конфлікт навколо мобілізації, а й глибшу проблему суспільної взаємодії, коли громадяни можуть мати принципово різне бачення власної відповідальності за спільне майбутнє.
Небезпека реактивної поведінки
Олексій Ковжун також застеріг від реактивної поведінки суспільства та медіа, коли інформаційний порядок денний формується переважно у відповідь на зовнішні маніпуляції. У такій ситуації, на його думку, Росія отримує можливість використовувати вже наявні суперечності в українському суспільстві.
Саме тому, за словами експерта, питання мобілізації не можна розглядати виключно як адміністративну чи військову проблему. Воно також є частиною інформаційного та когнітивного протистояння. «Українське суспільство має навчитися не лише реагувати на інформаційні атаки, а й самостійно формувати порядок денний та визначати межі прийнятного» – наголосив експерт.