У першій половині жовтня підконтрольні Москві представники кримської влади та проросійські медіа продовжували поширювати пропагандистські наративи, маніпулювати фактами й розповсюджувати неправдиві твердження про Україну. Серед основних тем — виправдання російської агресії, дискредитація українського керівництва, формування образу Росії як нібито сторони, що захищається, та спроби представити окупований Крим невіддільною частиною РФ.
Про це йдеться в огляді публікацій за першу половину жовтня, підготовленому проєктом «Крим.Реалії».
Матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Енергетичні проблеми Криму без пояснення причин
На тлі ударів Сил безпілотних систем ЗСУ по енергетичних об’єктах Криму російська адміністрація та місцеві медіа нерідко повідомляють про перебої з електропостачанням без пояснення їхніх причин. У повідомленнях використовують формулювання на кшталт «технологічні порушення», «зовнішній вплив» або згадують аварійно-відновлювальні роботи.
2 жовтня сайт «Лента новостей Крыма» повідомив, що частина Алушти та прилеглі території залишилися без електрики, однак не уточнив, де саме сталася аварія та що її спричинило.
Підприємство «Крименерго» того ж періоду заявило про чергову атаку безпілотників на енергооб’єкти півострова. За його інформацією, частина населених пунктів залишилася без електропостачання, а соціальні об’єкти перейшли на резервні схеми живлення. Водночас конкретні райони, яких торкнулися відключення, не називалися.
Український телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на підписників повідомив, що вночі 2 жовтня в Красноперекопську дрони уразили дві електропідстанції — на содовому заводі та міську. У повідомленні також ішлося про пошкодження опори лінії електропередачі й відсутність електрики в місті та районі з шостої ранку.
Таким чином, інформація про перебої з енергопостачанням з’являлася, однак обставини та наслідки подій висвітлювалися неповно.
Дискредитація України та заклики до капітуляції
Одним із ключових напрямів інформаційної кампанії залишалася дискредитація української влади та перекладання на неї відповідальності за наслідки російського вторгнення.
2 жовтня сайт «Лента новостей Крыма» опублікував матеріал блогера Михайла Онуфрієнка. У ньому автор заявив, що після можливого мирного врегулювання прихильникам Росії нібито доведеться пояснювати, чому Херсон і Запоріжжя не належать РФ. Він також назвав Володимира Зеленського «недофюрером», а Київ — зневажливою назвою «Куєв».
Депутат Державної думи РФ від окупованого Криму Михайло Шеремет у коментарі ТАСС заявив, що можливі суспільні протести нібито вдарять по українській владі та її європейських партнерах. 5 жовтня в коментарі «РИА Новости Крым» він стверджував, що Україна може зберегтися як держава лише за умови нейтрального статусу та відсутності загроз для Росії.
9 жовтня радіо «Спутник в Крыму» опублікувало коментар політолога й журналіста Юрія Свєтова. Він пов’язав ситуацію в Україні з діями її керівництва та рішеннями самих українців, заявивши, що виходом із ситуації нібито мають стати капітуляція й підписання мирної угоди. При цьому, як зазначають автори огляду, у такому трактуванні не згадується, що повномасштабну війну проти України розпочала Росія.
Того ж дня «Комсомольская правда в Крыму» опублікувала матеріал із радістю з приводу можливого паралічу Києва через проблеми з енергопостачанням, використовуючи зневажливу лексику щодо українських регіонів і влади.
Пропагандистські формулювання з’являлися й в інших публікаціях. Зокрема, сайт «Информер» 11 жовтня назвав Володимира Зеленського «очільником київського режиму», а видання «Свободная пресса» 12 жовтня опублікувало інтерв’ю кримського політолога Івана Мезюхи, у якому він використовував вислови на кшталт «ватажок київського режиму» та говорив про «врегулювання українського конфлікту». Такі формулювання подають російську агресію як внутрішнє протистояння в Україні.
8 жовтня «РИА Новости Крым» також опублікувало коментар соціологині Наталії Кисельової, яка поставила під сумнів достовірність українських соціологічних досліджень і заявила про нібито позбавлення українців права на вибори, вільне пересування та власну думку. Автори огляду відносять ці твердження до пропагандистських маніпуляцій.
Російські військові в пропагандистському образі «захисників»
Окрему увагу проросійські медіа приділяли формуванню позитивного образу російських військових, які беруть участь у війні проти України.
5 жовтня телеканал «Вести Крым» опублікував репортаж про російських десантників у Запорізькій області, назвавши їх тими, хто «надійно захищає небо». Телеканал «Миллет Крым» у матеріалі від 11 жовтня порівнював російських військовослужбовців із воїнами часів Другої світової війни, стверджуючи, що вони виконують важливі бойові завдання.
Російська адміністрація Сімферополя у повідомленні від 15 жовтня також назвала військових РФ «захисниками».
Водночас російські посадовці продовжували поширювати твердження про протистояння Росії із Заходом. 14 жовтня підконтрольний Москві очільник Криму Сергій Аксьонов заявив у своєму телеграм-каналі, що Росія нібито протистоїть об’єднаному Заходу, який прагне зруйнувати та розділити країну.
Того ж дня політолог Олександр Дудчак в ефірі «РИА Новости Крым» стверджував, що західні держави нібито використовують українців як «витратний матеріал» у війні проти РФ. Він також заявив про можливе залучення українок до штурмових підрозділів у разі ухвалення рішення про мобілізацію жінок.
Ще одним прикладом пропагандистської риторики став допис спікера російського парламенту Криму Володимира Константинова про державний борг України. Посилаючись на дані ТАСС, він заявив про його зростання в 4,5 раза за час президентства Зеленського, пов’язавши це з його правлінням, а не з повномасштабною війною та її наслідками.
Спроби легітимізувати окупацію Криму
Російські медіа та підконтрольні Москві посадовці продовжували представляти окупований півострів як невіддільну частину Росії. У публікаціях використовували культурні заходи, конкурси та заяви про міжнародні контакти, щоб створити враження визнання російського статусу Криму.
8 жовтня голова підконтрольної РФ Ялтинської міської ради Костянтин Шимановський написав про зв’язок Москви та Ялти, назвавши їх містами, «пов’язаними однією ниткою». Того ж дня депутат Держдуми РФ від окупованого Криму Яніна Павленко повідомила про переможців конкурсу творчих робіт «Москва — сердце России», який проводять у Ялті.
5 жовтня Кримське інформаційне агентство писало про участь півострова в конкурсі як регіону Росії. А 6 жовтня член підконтрольної РФ Громадської палати Криму Роман Чегринець розповів телеканалу «Крым 24» про спілкування з європейськими журналістами на заході в Білорусі. За його словами, співрозмовники нібито не виявляли негативного ставлення до нього через походження з Криму. Водночас він не уточнив, із яких саме країн були ці журналісти.
Ще відвертіше спроби виправдати окупацію прозвучали в матеріалі сайту «Политнавигатор» від 10 жовтня. Видання заявило, що Україні для подальшого існування як державі нібито потрібно «забути про кордони 91-го року і Крим». Відповідальність за втрату півострова автор переклав на українських націоналістів, заперечуючи відповідальність Росії за окупацію.
Такі твердження відповідають наративу, який має представити незаконну анексію Криму як нібито закономірний процес і поставити під сумнів територіальну цілісність України.
Пропаганда про мобілізацію та протистояння із Заходом
Російська інформаційна кампанія охоплювала також теми мобілізації, відносин із західними країнами та нібито загроз для громадян РФ за кордоном.
9 жовтня Володимир Константинов прокоментував затримання в Чорногорії керівника проєкту «Рыбарь» Михайла Звінчука та інших громадян Росії. Він назвав подію «правовим свавіллям» і заявив, що поїздки до європейських країн є небезпечними, оскільки можуть бути частиною операцій ворожих спецслужб. При цьому політик не навів доказів на підтвердження своїх припущень.
13 жовтня російський очільник Роздольненського району Денис Олейник, повідомляючи про відправлення призовників до російської армії, назвав їх «майбутніми захисниками Вітчизни». У дописі він також використав рядок із пісні «Я русский» як напуття для молодих людей.
15 жовтня «РИА Новости Крым» повідомило про форум «Журналістика в період СВО» в Сімферополі. Керівниця регіонального підрозділу медіагрупи «Россия сегодня» Олена Черишева заявила, що робота редакції виходить за межі традиційної журналістики та включає виставки про війну, життя на окупованих територіях і російську історію.
Пропагандистські наративи залишаються системними
Огляд «Крим.Реалії» засвідчує, що в першій половині жовтня підконтрольні Москві кримські медіа та представники окупаційної адміністрації регулярно використовували схожі інформаційні прийоми. Серед них — зневажливі назви української влади, перекладання відповідальності за війну на Україну та Захід, представлення російських військових як «захисників» і спроби виправдати анексію Криму.
Водночас повідомлення про перебої з електропостачанням на півострові нерідко виходили без повного пояснення причин і масштабу проблем.
У підсумку інформаційний простір окупованого Криму використовується для поширення російських наративів, дискредитації України та формування уявлення про нібито неминучість її поступок Росії.